- жалюгідний
- [жал'уг’і/днией]
м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
жалюгідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
жалюгідний — I 1) (непривабливий, непоказний на вигляд), злиденний, нужденний, у[в]богий, миршавий, мізерний 2) (який не викликає до себе поваги, гідний осуду), нікчемний, мерзенний, злиденний, у[в]богий II ▶ див. бідний 2), бідний 3) … Словник синонімів української мови
жалюгідний — а, е. 1) Який викликає жаль (див. жаль I 2)). 2) Який має непривабливий, убогий зовнішній вигляд; злиденний, нужденний. || Дуже малий, незначний; мізерний. 3) Гідний осудження, зневажання, ганьби; нікчемний, мерзенний … Український тлумачний словник
жалюгідність — ності, ж. Абстр. ім. до жалюгідний … Український тлумачний словник
жалюгідно — Присл. до жалюгідний … Український тлумачний словник
бідний — 1) (який живе в нестатках), не(за)можний, нестатечний, нещасний, бідолашний, у[в]богий, злиденний, нужденний, голий 2) (який відзначається бідністю, властивий біднякам), недорогий, непишний, у[в]богий, злиденний, мізерний, нужденний, жалюгідний,… … Словник синонімів української мови
миршавий — а, е. 1) Який має непривабливу зовнішність, нездоровий, жалюгідний вигляд; слабосильний, хворобливий (про людей і тварин). || Жалюгідний, слабенький, негарний (про волосся, частини тіла такої людини, тварини). || перен., зневажл. Нічим не… … Український тлумачний словник
нікчемний — I 1) (про людину ні на що не здатний; про якусь річ який не відповідає певним вимогам); задрипаний (перев. про людину); нещасний, хирний (при звертанні та зі сл. той , цей і под. ужив. для вираження несхвального / зневажливого ставлення до кого / … Словник синонімів української мови
злиденний — а, е. 1) Який живе бідно, у злиднях і нужді; бідний. || Який свідчить про злидні, бідність; убогий. 2) перен. Дуже малий, незначний (кількістю, розміром і т. ін.). 3) перен., зневажл. Не вартий нічого; нікчемний, жалюгідний. 4) діал. Поганий … Український тлумачний словник
нужденний — а, е. 1) Який терпить нужду (у 1 знач.); бідний. || Страдницький, змучений. 2) Який відзначається надзвичайною убогістю; злиденний, жебрацький. || Жалюгідний, мізерний, нікчемний … Український тлумачний словник